Світ

Видатні мислителі про те, як пандемія змінила світ

Того, хто вважає, що “модний вірус” реально появився в природі,  можна віднести до людей із дитячим розумом. Адже всі прогнози, як вже знаємо, плануються на відповідних заходах. Так само було і з пандемією, яку відпрацювали у 2019 році як Подію-201. І одразу, оголосивши пандемію, світова “еліта” проголосила, що “світ ніколи не буде таким, як був”. Один із методів зміни світу – пандемія, про що постійно наголошується. Це яскраво підтверджують і відомі особи, які працюють на глобалістів.

Деніел Сасскінд, автор книги “Майбутнє без роботи”, науковий співробітник на факультеті економіки в Бейлліол-коледжі (Оксфорд) та позаштатний професор у Королівському коледжі Лондона. Працював у відділі стратегічного планування при кабінеті прем’єр-міністра, а потім у відділі політики на Даунінг-стріт.

В березні 2020 року рабин Донатан Сакс, впливова особа в середовищі британських інтелектуалів, описав катастрофу COVID-19 “як найближче одкровення для атеїстів”.

Мені це порівняння видалося теж абсолютно правильним. Воно зафіксувало біблійне відчуття шоку, яке багато хто з нас відчув перед несподіваною, екстремальною та швидко наростаючою кризою. Через певний час, порівняння рабина Сакса видається ще більш влучним з іншої причини, яка має значення для роздумів про світ після ковіду.

Даніела “турбує” глобальна невідкладна медична допомога, спричинена вірусом та політична реакція на стримування економічної кризи і її поширення. Більше, саме ця криза дозволила побачити соціальну нерівність. На його думку, відсутність належним чином скоординованої міжнародної відповіді не викликає подиву, враховуючи прославлення політики “моя країна насамперед”.

Як виглядатиме, на його думку, світ після COVID-19? Багато проблем, з якими ми зіткнемося в наступному десятилітті, будуть просто екстремальнішими версіями тих, з якими ми вже стикаємося сьогодні. Світ виглядатиме значно інакше, якщо, вийшовши з цієї кризи, ми вирішимо вжити заходів для вирішення проблем і досягти фундаментальних змін.

Отже, просовується думка, що світ був неправильним і його треба змінювати. Ніби капіталісти не знали, як живе народ і лише пандемія допомогла побачити проблеми, які вимагають фундаментальних змін. І ці зміни, які бачимо, як наслідки пандемії, геть не для нашого з вами блага. Вони потрібні еліті, яка могла б безпечно почуватися в «новому світі».

Джеймс Маньїка, голова і директор Глобального інституту McKinsey.

Світ після COVID-19 навряд чи стане таким, яким був. Багато тенденцій, які намітилися у світовій економіці, скорочуються через останню пандемію. Це особливо правильно для цифрової економіки: віддалена робота та навчання, телемедицина та послуги доставки. Інші структурні зміни також можуть бути прискорені, включаючи регіоналізацію ланцюжків поставок і подальший ріст транскордонних потоків даних.

Робота майбутнього наступила швидше разом із її проблемами, а це поляризація доходів, вразливість працівників, необхідність адаптації працівників до професійних переходів. Це прискорення є результатом не тільки технічного прогресу, але й нових підходів у відношенні до здоров’я та безпеки.

Ці наслідки змінюють ставлення ефективності до стійкості, майбутнього капіталізму, промислової політики, нашого підходу до проблем, які загрожують усім нам і вимагають глобальних та колективних дій, таких як роль пандемії та зміни клімату, з боку урядів та інститутів.

За останні два десятиліття в країнах з розвиненою економікою відповідальність, як правило, перейшла від установ до окремих осіб. Проте системи охорони здоров’я проходять випробування і часто виявляються недостатніми, в той час як пільги для оплачуваної відпустки по хворобі та всього базового доходу переглядаються.

Існує потенціал для довгострокових змін у тому, як державні інституції підтримують людей через систему соціального захисту та більш інклюзивних соціальних контрактів. Як показала історія, вибір, зроблений під час кризи, може змінити світ на десятиліття вперед. Що залишиться критичним, так це необхідні колективні дії для побудови економіки, що забезпечує інклюзивний економічний ріст, процвітання та безпеку для всіх.

І знову мізки людей обробляються “інклюзивним капіталізмом” та “процвітанням”. Якщо життя, яке вони нам зараз створили і продовжують це робити, – процвітання, то важко уявити, що таке занепад. Повірити, що надбагаті транскорпорації зайняті тим, як зробити нас щасливими, перепрошую, можуть лише ідіоти.

Жан Салданя, директорка, раніше старша радниця у CIDSE (“Міжнародна кооперація розвитку та солідарності” – організація для агентства розвитку католиків Європи та Північної Америки), що базується в Брюсселі. Керує роботою європейських і міжнародних коаліцій громадянського суспільства для фінансування розвитку ООН і процесів ЦСР після 2015 року.

“Пандемія – це портал, – пише індійський письменник Арундаті Рой. – Це ворота між одним світом та іншим”. Пандемія COVID-19 перевірила межі глобальної співпраці. Зокрема, підтримка економік, що розвиваються, залишається недостатньою. Вибір, зроблений зараз, матиме далекі наслідки. Тому відповідна програма реформ під егідою ООН повинна передбачити участь МВФ у вирішенні структурних проблем, які привели до довгострокової вразливості країн, що розвиваються.

Дисбаланс влади у глобальних інститутах також має бути виправлений, щоб забезпечити справедливе визнання потреб та прав двох третин населення світу, що мешкає на Півдні. Якщо міжнародне співтовариство не відреагує рішуче зараз, порядок денний на період до 2030 року та Паризька угода будуть фатально зірвані. Новий багатосторонній підхід, у якому реформа бреттон-вудських установ відіграватиме ключову роль, необхідна зараз і має ґрунтуватися на баченні розвитку, в центрі якого права людини, ґендерна рівність та клімат.

І знову пропагування планів глобалістів і задіяння для цього МВФ та боязнь, щоб раптом пандемія, як можливість побудови нового світу, не зірвалася і “порядок денний до 2030 року” не був зруйнований. Ми є очевидцями того, як поспішають усіх нас нагнути, аби лише впровадити свої тоталітарно-диктаторські плани. Найперше для цього використали “модний вірус” та пандемію.

Ян Бреммер, американський політолог, який спеціалізується в області зовнішньої політики США, держави в перехідний період і в глобальному політичному ризику. Президент і засновник Eurasia Group та консалтингової фірми з офісами в Нью-Йорку, Вашингтоні, Лондоні, Токіо, Сан-Пауло і Сан-Франциско.

Світовий порядок змінювався задовго до кризи COVID-19. Коронавірус прискорив три ключові геополітичні тенденції, які сформують наш наступний світовий порядок, який чекатиме на нас з іншого боку цієї пандемії.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *