Духовність

Свята Анастасія Путорозрішниця — помічниця стражденним

Святу Анастасію Путорозрішницю у християнському світі називають також “молодшою”, адже є ще інша свята – Анастасія Римлянка. Церква віддає честь цій святій великомучениці 4 січня, напередодні Різдва Христового. Її особливо шанують греки, адже вона деякий час перебували на цій землі у Македонії, де проповідувала віру Христову. Монастир її імені у селі Василіка неподалік від міста Салоніки завжди приваблює паломників.

Тіло навіть не знищив вогонь

Анастасія народилася у Римі в сім’ї сенатора. Мати, таємна християнка, доручила виховання своєї доньки святому Хрисогону. Після смерті дружини батько видав Анастасію заміж за язичника Помплія, але під приводом вигаданої хвороби вона зберегла свою незайманість. Чоловік знущався і бив її за це, а ще більше розлютився, коли служниця йому повідомила, що Анастасія часто переодягається убогою і відвідує в’язниці. Хрисогон передрік швидку загибель Помплія у морі, що згодом і сталося.

Після смерті чоловіка свята Анастасія не таїлася і витрачала батьківські статки на допомогу убогим. Вона служила в’язням, зцілювала хворих, ховала мертвих, а живих на більший подвиг укріпляла. За це її й назвали Путорозрішницею. Імператор Діоклитіан, жорстокий гонитель християн, наказав якось за одну ніч стратити усіх ув’язнених послідовників Ісуса. Тоді Хрисогону відтяли голову, а тіло кинули у море. Анастасія, втративши вчителя, багато подорожувала і проповідувала Христа, зазнаючи чимало гонінь. Коли Святу Анастасію схопили, то морили голодом, топили і нарешті розтягнули між чотирма стовпами та веліли спалити. Її святе тіло вогонь навіть не пошкодив. Так 304 року завершився страдницький шлях великомучениці у місті Сірміумі (зараз Сремська-Митровиця у Сербії).

Ця свята є покровителькою вагітних, їй моляться, щоб вагітність і пологи пройшли без ускладнень. Від Господа вона мала силу лікувати як тілесні, так і духовні хвороби. Тому в Анастасії просять захисту від злих чар, а ще її вважають покровителькою невинно засуджених. В V столітті мощі святої Анастасії перенесли до Константинополя, де на її честь було побудовано храм. Пізніше жителі Салонік (провінція Македонія) неподалік села Василіка збудували монастир на її честь. Щоб дістатися до монастиря великомучениці Анастасії, який населяють всього шість монахів, треба піднятися дорогою у гори Хортіатіс, де він і усамітнився посеред лісу.

Цариця Візантії, свята Феофанія визнала цю обитель царською і у 888 році передала сюди велику суму грошей. Відтоді монастир прикрасили, надавши урочистості та пишності. Тоді, за переказами, сюди доставили у подарунок мощі святої – голову і частину правої ноги. Правда, після визвольного руху, у 1821 році, цей монастир палили, і його до цього часу так і не розписали. Коли заходиш у монастирський храм, він вражає своїми чорними стінами. І так само візантійськими розписами, там де їх не пошкодив вогонь.

Анастасію Путорозрішницю греки називають Фармаколітрією, в перекладі на українську мову “та, що зцілює від отрути й хвороб”

До 22 квітня 2012 року мощі святої зберігалися тут, як одна з найбільших святинь Греції. А в ніч на 23 квітня грабіжники, зламавши п’ятеро дверей, їх викрали. Де вони – невідомо і до тепер. Отож, у храмі до цього часу розвішені траурні стрічки фіолетового кольору як скорбота за величезною втратою святині – їх знімуть тоді, як пояснив настоятель, коли мощі повернуться назад. Вселенський Патріарх звернувся до всіх предстоятелів Помісних церков з проханням не купувати ці мощі для церков і монастирів.

Монахи дуже привітно зустрічають гостей, розповідають про свою обитель, а найбільше – про монастирські святині, до яких згодом дозволяють прикластися, а це частина мощів Андрія Первозванного й святительки Феони, найдені після її смерті нетлінними та мироточивими.

Біля ікони святої Анастасії багато бляшаних картинок із відчеканеними на них різними картинками-проблемами. Такі чеканки дуже поширені у греків – їх можна побачити майже у кожному храмі. З якими лише проханнями греки не звертаються до святої Анастасії! А біля лампадки можна вмочити ватку у єлей, який теж допомагає віруючим при недугах (пізніше переконалася в цьому сама, як і в тому, що ця святителька справді допомагає при молитвах до неї). Недарма сказано: “Увіруйте – і воздасться!”.

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *