Цікаво знати

Спіналонга – острів прокажених

Сучасні події певною мірою перегукуються з тими, що відбувалися на грецькому острові Спіналонга, який довгий час слугував місцем для прокажених. Особливо, якщо подивитися на те, що відбувається зараз в ізольованій від світу Австралії…

Панорама з Криту

Острів Спіналонга розташований на сході острова Крит. З 30 травня 1903 року офіційно переведений у статус острова прокажених. Сюди ізолювали тих, хто страждав хвробою Хансена, хронічним інфекційним захворюванням, викликаним мікробактеріями Mycobacterium и Mycobacterium lepromatosis.

Ще раніше острів територіально був частиною Криту, де процвітало стародавнє місто Олус, яке IV століття повністю зруйнував землетрус. В результаті півострів відокремився від Криту невеликою затокою. До IX століття Крит належав грекам, а в 824 році його захопили араби. У X столітті візантійці відвоювали острів і на честь перемоги над арабськими агресорами збудували церкву Св. Фоки, яка до сьогодні є на Криті. У XIII столітті влада над островом перейшла до хрестоносців, вони продали ці території Венеціанській республіці.

В 1526 році венеціанці перетворили Спіналонгу на повноцінний острів і звели неприступну фортецю, основною метою якої став захист порту Елунда від частих набігів піратів. З історії відомо, що венеціанці панували на Криті аж до 1669 року. Та коли на геополітичну арену вийшла могутня Османська імперія, Спіналонг був захоплений нею 1715 року. Хоча османцям довелося за нього повоювати.

Політичні події та інтенсивне суперництво між османами й християнами змусили більшість жителів емігрувати з острова. 1897 року тут поселилися французькі війська, які залишалися там до 1903 року – відтоді Критська держава вирішила створити на острові лепрозарій.

13 жовтня 1904 року сюди було доставлено 251 хворого, 148 чоловіків та 103 жінки. Коли після 1913 року Кріт був об’єднаний з Грецією, на Спіналонгу стало приїжджати ще більше пацієнтів, зрештою тут приймали хворих навіть з інших країн. Не дивно, що острів назвали Міжнародною лікарнею прокази. Спіналонга був зручний тим, що мав легке сполучення із Критом для перевезення пацієнтів, їжі та предметів першої необхідності. Після від’їзду мусульман, які там жили, залишалися порожні будинки.

Навіть під час окупації прокажені залишалися на острові, оскільки завойовники не наважувалися сюди заглядати.

Кардинально життя прокажених у лепрозорії змінив молодий студент Ремундакіс. Заразившись проказою, він прибув на острів у 1936 році і завдяки своїй волі привернув до лікарні увагу різних організацій. Він зумів налагодити та розвинути інфраструктуру установи. І відтоді тут з’явилася електрика, відкрилися театр та кінотеатр, кафе, перукарня, почали проводитися громадські заходи і свята. Так, згодом до пацієнтів повернулося життя та віра в одужання.

Адже до того на цих бідняг ніхто не звертав уваги і вони жили там практично як у концентраційному таборі.

Фото 1933 року

З 1948, відколи були знайдені ліки, кількість хворих на острові зменшувалася. А 1957 року лепрозорій закрили. І з того часу до сьогодні Спіналонга залишається безлюдним, але доступним для відвідування островом.

Щоліта до пандемії його щоденно відвідували 1200-1500 туристів, прибуваючи сюди на катерах з Агіос-Ніколаса, Елунди чи Плаки.

 

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *