Духовність

Порфирій КАВСОКАЛИВІТ: «Не насилуйте своїх дітей!»

Дуже часто батьки, вважаючи себе суддями і адвокатами дітям, чинять на них тиск, спонукаючи чи заставляючи підкорятися їхній волі. І не розуміють, наскільки шкодять і собі, і дітям. Так старець наголошував батькам, щоб вони не змушували дітей без їхнього бажання іти в церкву. Скажіть: “Діти, я іду в церкву. Хто хоче може йти зі мною або прийти пізніше”. Так говоріть та моліться за них, і сам Бог буде їх наставляти.

“Бачите, як ви страждаєте зі своїми дітьми? Бачите, до чого вони дійшли? Ви їх любили, але не мали необхідної святості для того, щоб утримувати їх біля Христа, а тиснули на них. Коли були маленькі, ще справлялися з ними. Діти виросли і ви втратили їх. Ви повинні воювати не з дітьми, а з дияволом, який нападає на них. Менше їм говоріть, а більше за них моліться”, – сказав він батькам, які плачучи зізналися, що  практично втратили сина і з іншими не можуть дати раду.

Отець Порфирій наголошував, що діти проходять через різні періоди становлення і бувають дуже складні підліткові періоди. “Це той період, коли ви маєте помовчати, приховуйте своє “благочестя”, не провокуйте їх, – наставляв старець. – Це такий період, коли ви нібито одягнуті у святковий одяг, а діти у лахмітті. Цей “благопристойний” вигляд відштовхує дітей від вас і викликає у них протест. І коли щось хочете сказати дитині, скажіть це Богородиці, а Вона сама все владнає. Ваша молитва – животворче дихання, духовна ласка, яка зігріває, обіймає і притягує до вас дитину”.

Він вірив у безсумнівну цінність молитви у духовному житті людини, а тому радив: “Молись просто і смиренно, з вірою, не чекаючи, що Бог тобі відповість. Не намагайся побачити Його руку, Його лик чи Його сіяння. Нічого. Лише одна віра! Коли ти говориш з Богом, ти справді говориш з Ним”.

Ще він наголошував, що не можна “зациклюватися” на своїх дітях, вони не повинні бути центром вашого життя. Батьки повинні навчити дітей гнучкості, вмінню жити з різними людьми і пристосовуватися до різних життєвих ситуацій та умов. Бо в житті, як на широкій ниві. Це потрібно для того, щоб вони не відчували розпач, коли у них виникнуть труднощі. Такі діти потім не будуть створювати собі ворогів через свій примітивний егоїзм і надмірне себелюбство. Ось вона справжня педагогіка…

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *