Історія

Перша світова війна 100 років тому була потрібна тим, хто хотів змінити світ (частина 1 від 2014 року)

Зараз, як ніколи, ми теж на порозі Третьої світової війни. Світ у напруженні як на Близькому Сході, так і в європейській частині. Особливо небезпечна ситуація в Україні. Напередодні Першої та Другої світових війн міжнародні стосунки також відчутно загострювалися у зв’язку зі сферами впливу розвинутих імперіалістичних країн. А тому різко посилювалася пропаганда мілітаризму та шовінізму практично в усіх країнах, грунт для якої був добре підготовлений тими, кому ці війни були найбільше потрібні. І хоча відверто про головних “ідеологів” ніхто не говорить, однак усі подальші події дають можливість зрозуміти, хто найбільше був зацікавлений у тих великих світових бійнях. Приводом до Першої світової війни стали події, які відбулися більше ста років тому, 28 червня 1914 року, у боснійському місті Сараєво.

Балкани – місце напруження на початку XX століття

Початок XX століття. Європа живе своїм звичним життям і мало хто здогадується, що може її чекати зовсім скоро. Адже цей період дослідники характеризують небаченим економічним розвитком, стрімким технічно-науковим прогресом, освоєнням нових територій, налагодженням системи зв’язку та транспортного сполучення, інтенсивною торгівлею та обміном капіталу і загалом зростанням добробуту народу. З’являються неймовірні нововведення: автомобілі, літаки, електротовари, нафтопродукти, телефон, телеграф, радіо. Телеграфом уже можна було досить швидко передати інформацію у різні частини світу. Здавалося, благодатний час для подальшого технічного і суспільного розвитку. Суперечності, які виникали між потужними країнами, як правило, за сфери впливу на периферії, залагоджувалися дипломатичним шляхом.

І лише Балкани залишалися єдиною точкою, де відчувалося найбільше напруження, яке було пов’язане із визволенням слов’янських народів від османського панування, а згодом і самовизначенням нових національних держав. Приєднання деяких балканських країн у 1908 році до Австро-Угорщини лише додало ситуації ще більшої напруги. Після переможних Балканських воєн 1912—1913 років Сербія збільшила свою територію, відчувши національний підйом. Великосербські ідеї лише посилилися, тим паче, що їх підтримувала Росія. Престиж Росії піднявся, адже серби вважали, що усім, чого досягли й можуть мати в майбутньому, вони зобов’язані лише Росії.

Тобто небезпека для Австро-Угорської імперії теж зростала. Сербія прагнула об’єднати навколо себе всіх південних слов’ян. Росія, прагнучи отримати вплив на Балканах та контроль над чорноморськими протоками, підтримала Сербію. Газета “Києвлянін” тоді писала: “Готуючись до боротьби з Австрією та вирішення цим шляхом віковічних питань нашої національної політики (завершення «збирання Русі» і оволодіння протоками), ми ніколи не повинні випускати з уваги Сербію… Допомагаючи здійснитися великосербській ідеї, ми тим самим виковуємо силу, непримиренно ворожу Австрії і союзну нам, бо сильна Сербія – гострий ніж для Австрії… з тилу”.

Отже, “точка кипіння” на карті світу, яка завжди потрібна для запуску війни існувала – потрібно було лише підкинути жару, аби тут “зірвало кришку”.

Смерть ерцгерцога Австро-Угорської імперії дала старт війні

Якщо у сценаристів є підступний задум, то обов’язково знайдуться виконавці. Потрібен, як кажуть, лише час і момент, аби ця підступність видалася закономірністю (це теж доведено багатьма історичними подіями). І такий момент тими, хто планував цю світову війну, був спровокований саме на Балканах.

28 червня 1914 року в Австро-Угорській імперії сталася страшна трагедія, яка приголомшила увесь світ: у Сараєво, столиці Боснії-Герцоговини, було вбито наступника Габсбурзького престолу ерцгерцога Франца-Фердинанда. Це саме той ерцгерцог, який вперше в історії імперських сімей відмовився від престолу заради коханої дівчини – вона не була з монархічної родини. Проте згодом стало зрозуміло, що він все-таки займе престол свого батька. А Францу-Йосифу на той час уже було 84 роки.

Перша куля, яка дала старт гарматам, була випущена. Хто замовник вбивства, до цього часу не виявлено, хоча знову-таки, проаналізувавши усі події, здогадатися неважко.

Того трагічного дня ерцгерцог прибув до Сараєво на військові маневри, які приурочили до відзначення 525-ої річниці битви на Косовому Полі (битва між середньовічною Сербією та Османською імперією, яка відбулася 15 червня 1389 року). Франц-Фердинанд під час першого замаху, коли на його автомобіль було кинуто вибухівку, залишився живим. Постраждав лише підполковник із його охорони, який їхав в іншому автомобілі. Та навіть після замаху охорона не була посилена, а ерцгерцог продовжував їздити містом, намагаючись провідати у шпиталі потерпілого. Що це: впертість наслідника престолу чи неминучий збіг обставин кимось спровокований?

Коли його авто повертало саме на вулицю Франца-Йосифа, пролунали два револьверні постріли… Смертельно поранено 51-річного наступника престолу і його дружину графиню Софі, з якою він фактично не розлучався. Історики кажуть, що його останні слова до дружини, яка кинулась йому на допомогу: “Виживи заради дітей”. Але обоє померли, залишивши сиротами троє діток. Вбивця 19-річний студент Гаврила Принцип.

Франц-Йосиф, який славився своєю миролюбністю, після цього оголосив війну Сербії. 31 липня Микола II оголошує загальну мобілізацію в Росії. 1 серпня 1914 Німеччина оголошує війну Росії, а 3 серпня – Франції. Англія розпочала військові дії проти Німеччини на морі, офіційно оголосивши їй війну 4 серпня…

(Далі буде)

P.S. Це публіцистичне дослідження друкувала 2014 року. Але зараз, як ніколи, воно актуальне, аби люди, головами яких так вміло маніпулюють, зрозуміли: кожна війна має своїх замовників і режисерів. Вони й управляють тими, хто “співчуває, допомагає та аналізує”.

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *