Цікаво знати

Острів, на якому побував Тарас Шевченко і з якого можна не повернутися…

Загадкові місця завжди притягували цікавість людей. Одне із таких – урочище Барсакельмес, в перекладі з казахського означає “підеш не повернешся”. Воно розташоване за 180 кілометрів на південний захід від міста Аральська. Раніше це був острів, але після висихання Аральського моря став урочищем.

За переказами місцевих жителів, кілька сімей казахів з пожитками перебралися на острів Барсакельмес. Деякий час про них нічого не чули. Трохи згодом там були виявлені тільки їхні кістки. Хоча найімовірніше, що сім’ї загинули через брак прісної води.

Експедиція, яка відправилася досліджувати географію місцевості острова в 1935 році, також пропала. Через три місяці дослідники повернулися, запевняючи, що їх не було всього лише три дні. Ходили чутки і про рибалок, які часто зникали в Аральському морі.

Дослідники аномалій вважають, що на Барсакельмес впливає геоактивна зона, яка й створює подібні явища. А ще припускають, що острів колись був секретним полігоном для досліджень.

Саме на цьому острові побував Тарас Шевченко. У серпні 1848 року на острів Барсакельмес прибула перша наукова експедиція з вивчення Аральського моря. Лейтенантом Олексієм Бутаковим були проведені перші дослідження острова, описана берегова лінія й ландшафт, проведена зйомка.

Разом з командою експедиції на острів відправили засланого поета-революціонера і художника Тараса Шевченка. Йому заборонили там писати і малювати. Проте, завдяки хорошим стосункам з генералом Володимиром Обручевим і Олексієм Бутаковим, йому все ж пощастило написати кілька картин. Для звіту про експедицію Тарасу Шевченку було доручено змальовувати пейзажі аральського узбережжя. Художник склав альбом видів островів Барсакельмес та берегів Аральського моря. Це порушення заборони коштувало генералу і лейтенанту догани “за упущення по спостереженню за рядовим Шевченком”. А сам поет був засланий у військове укріплення Ново-Петрівське на Каспії.

У 1929 році на острові Барсакельмес створили мисливське господарство. Для його роботи завезли сайгаків, джейранів, сірих куріпок, зайців-русаків, сирдар’їнських фазанів, ховрахів-пісковиків. А через 10 років засновано Барсакельмеський заповідник. Він вважається першим заповідником і є єдиним в Казахстані, розташованим в екстремальних екологічних умовах.

Міжнародна координаційна рада програми ЮНЕСКО “Людина і біосфера” в 2016 році включила Барсакельмеський біосферний резерват до світової мережі біосферних резерватів ЮНЕСКО. Він створений на основі заповідника. Загальна площа території резервату складає 407 132 гектари.

 

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *