Україна

Наглядова рада для знищення “Укрзалізниці”?

Когось дивує, що державні підприємства, як правило, чомусь завжди збиткові? Мене ні. І не тому, що така форма власності себе віджила чи неперспективна, а тому, що такі підприємства планомірно банкрутують з єдиною метою: знищити чи забрати у приватну власність. Те саме зараз відбувається й з “Укрзалізницею”. Не так давно ми знову почули від міністра фінансів, що вона збиткова і це триватиме ще мінімум три роки.

Те саме ще раніше на прес-конфернеції заявив і наш зелений президент: “На всіх рівнях крали гроші в “Укрзалізниці”, тому що не може бути підприємство не прибутковим, а майже банкрутом. Ви знаєте, що Укрзалізниця має кредитну заборгованість сотні мільйонів доларів? Вони брали кредити до мене – 100, 200, 300 мільйонів доларів під 10-12 відсотків. На цьому заробляла прокладка і «Укрзалізниця». Це одна з причин банкрутства, тому що накопичено кредитів з дуже високою кредитною ставкою”.

Однак президент не озвучив даних, хто покараний за такі махінації. Чому? Бо це нікому не цікаво. Важливо знищити галузь, аби потім заявити, що без інвесторів, зрозуміло, приватних, не обійтися. Саме про це заговорив “реформатор” з трускавецькими знаннями економіки Зеленський: “На мою думку, незважаючи на те, що Укрзалізниця – це стратегічне підприємство, але треба думати, як мати там партнерство з приватними інвесторами. Без них буде дуже складно, тому що це підприємство – банкрут вже багато років, і тільки силою, тільки посадками можна навести там порядок”. Кого посадали?

Та збитковість не заважає членам наглядової ради (більшість яких – іноземні громадяни) отримувати височенні зарплати, які перевищують необхідні у 30-40 разів! У 2020 та 2019 роках винагороди правлінню АТ “Укрзалізниця” складалися в основному із заробітної плати, відповідних нарахувань та премій та становили 53 018 000 гривень і 71 417 000 гривень відповідно. У 2020 році винагороди членам наглядової ради становили 20 676 000 гривень (2019 рік – 43 425 000 грн) – це дані зі звіту “Укрзалізниці”.

Висновок один: такі гроші “реформатори” отримують за добру роботу, яка й полягає у знищенні цієї галузі. Адже адекватний уряд ніколи не платитиме високу платню за погану роботу. Хочете щось знищити? Підсадіть на кредитну голку і “відреформуйте”. Саме це й зробили з “Укрзалізницею”, яка займає третє місце за збитками серед держпідприємств. Загалом те саме, призначена «міловановщина», за якою приглядає пильне око із Заходу, робить з Україною.

У структурі запозичень “Укрзалізниці” за 2020 рік найбільшу частку становлять єврооблігації (20 млрд грн), банківські кредити (13,7 млрд грн) та інші запозичення (505 млн).

Якщо у липні 2019 року “Укрзалізниця” на приміських напрямках перевезла 9,3 мільйона пасажирів, то цього року лише 5,1 мільйона. Тобто потік пасажироперевезень зменшився майже у два рази! Найбільш ефективним маршрутом залишилася Південно-Західна залізна дорога, якою за рік перевезено 1,8 мільйона пасажирів.

Звичайно, що можна списати на пандемію, мовляв, люди бояться їздити приміськими електричками. Якби галузь розвивали, а не обдирали, то вони були б комфортабельні і не переповнені – люди їздили б із задоволенням. Щоб це зрозуміти, варто порівняти наші електрички із тими, які курсують європейськими країнами. Однак, як бачимо, модернізацію провели лише з оплатою членам Наглядової ради та очільнику “Укрзалізниці”.

“Укрзалізниця” не раз потрапляла у скандали, проте ми не чули, аби хтось реально був за це наказаний. Так, за даними правоохоронців, у 2019-2020 роках масло та мастильні матеріали закуплялися за цінами, які значно перевищували ринкові. Були публікації, які чітко вказували на те, як при підтримці Сергія Лещенка та інших представників нацради усі ці афери проводилися в інтересах Томаша Фіали, партнери Джорда Сороса по бізнес-проектах.

Так само, за даними СБУ, були виявлені корупційні схеми в Ужгороді з транзиту транспорту з Росії. Розслідувалася справа по схемах з поставок контрабандних вагонів.

Не дивно, що за останні п’ять років керівництво тут змінювалося вісім разів – це одна із ознак знищення як підприємства, так і галузі.

Пригадайте, як розвивався залізничний транспорт при Георгії Кирпі. Будувалися і реконструювалися залізничні вокзали і колії, підтримувалися у належному стані залізничний склад, українські тепловозобудівельні та вагоноремонтні заводи. І після того, як у 2016 році стало обов’язковим введення спостережних рад, в залізничній галузі, як і в інших, розпочалися серйозні проблеми. Точніше, планомірне знищення. Цікаво, чому головні посади там займають іноземці? Яким боком вони взагалі до “незалежної” України? Тим більше, що практично жоден з них не є спеціалістом у транспортній галузі.

Напрошується єдиний висновок, заявлений вище: економікою України управляють зовні, даючи вказівки як її… знищувати. І цей процес лише щодень посилюється.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *