Світ

Московська орда – як головна діюча особа у великих війнах

І вигравала вона їх лише змовництвом та підкупами зрадників. А ще, коли участь у їхніх війнах брали українці, на жаль, це частина нашої історії. Силою, сміливістю, вишколом або військовою стратегією мокшани не виграли жодної війни. Бо їм це апріорі не притаманно.

Москвини – нащадки ординських племен

Якщо проаналізувати історію Московської держави (яку Петро І перейменував в Росію, аби втулити цю примітивну за походженням азійську людність до європейської цивілізації), то вона виділялася агресивністю, підступністю, злодійством та брехнею. А так як Київська Русь – сусідка і, на превеликий жаль, саме наша еліта долучилася до розбудови Московії, то і свою історію вони теж вмонтували до нашого святого Києва.

Москвини, які вирішили, що вони велика Росія, цю «величність» почали творити з Київських пагорбів, бо їхня історія бідова і стартувала з підпорядкування Московського царства Орді (Золотій, Великій, Ногайській). Адже Астраханське, Кримське, Казанське, Сибірське ханство і ряд інших входили в склад Золотої Орди. Територія Великої Орди включала землі між Доном і Вологою, Нижнє Надволжжя і степи Північного Кавказу. Ногайська Орда – це територія від Північного Прикаспію та Приуралля до Ками і від Волги до Іртиша.

Тільки тому, що князі Київської Русі управляли Новгородом, а потім Андрій Боголюбський, один із їхніх нащадків, подався із Суздаля до Володимира (перед тим у 1169 році спаливши Київ), на мокшанські болота, Московія вирішила, що вона походить від руських князів. Саме Володимирське князівство було попередником Московського царства, яке отримало на це ярлик в Орди. А князі володимирські використовували в своєму титулі додаток “всія Русі”.

Мокшанські історики-шовіністи мають пам’ятати, що саме завдяки Орді Москва й стала столицею: 1325 року татарський хан видав Івану Калиті ярлик на правління Московським князівством, передавши йому 50 тисяч війська та надав право збирати данину з усіх земель. Калита гарно справлявся з цією роботою. Так само інтереси татар до цього захищав і Олександр Невський, оберігаючи північні кордони від вікінгів, якого якимось дивом в Московії причислили до лику святих. Хоча і православ’я в Московії таке саме як і “Русь”.

Найголовніше насліддя Орди – російський самодержавний деспотизм! Тобто необмежена влада самодержців (Путін – це фактично той самий цар-батюшка), які присвоїли собі право розпоряджатися долями підданих. Як правило, на московському троні сиділи деспоти. І що цікаво за століття ординської влади мокші не чинили спротиву. Якщо й наважувалися висловити незадоволення, то лише своїм місцевим князям, які збирали дань.

Їхні князі одружувалися на принцесах з роду Чингіса і ставали їхніми гурганами (родичами). Щоб приховати цей історичний сором, в московітських підручниках слово “іго” замінили на “система зависимости русских земель от ордынских ханов”. Коли нарешті Москва позбулася цієї “завісімості” лише тому, що в самій Орді розпочалися розбіжності, вона не позбулася їхніх традицій і жила за залізною завісою від Європи аж до приходу Петра І. Так само московити багато взяли не від Русі, а саме від орди в мові, одязі і навіть кулінарії. Ось так і сформувався ординський “руський мір”, як окрема цивілізація.

Це якщо дуже коротко про походження північного сусіда. Тому не дивно, що маючи ординські гени, московити звикли жити як перекоти-поле. Наскоки, підступництво та грабіж чужих земель передалися від пращурів, ординських мокшів. І ці нащадки Орди хочуть з нами побрататися, знищуючи все і всіх, хто противиться цьому.

Отже найкраще у росіян, як вони почали себе називати лише у XVIII столітті, вдається руйнівна робота та викрадення чужого майна. Що ми зараз бачимо наочно на сході України, де вони тішаться вкраденими телефонами, телевізорами, айпадами, одягом.

Тому велику пролетарську революцію євреї замутили в Росії – саме тут був найкращий грунт для проведення потужного досліду по створенню диктаторського режиму та запровадженню комунізму (зараз нам усім знову готують той самий комунізм лише не з колючим дротом, а електронним диктатом).

За схемою грабіжництва організовували й колгоспи, коли у людей забирали худобу, коней, запаси зерна, привівши село до занепаду, а міста до руйнації. А згодом організували дикий терор та голод. Але мокшани й досі тяжіють саме до тієї диктаторської руки, оспівуючи свою міфічну “виняткову російську душу”, яку під мікроскопом десь нашкріб “великий классик” Достоєвський, та це вже окрема тема.

Путін і глобалісти – це «оркестр», у якого один дирижер

Та найогиднішою, найпідступнішою виявилися суміш “єврейсько-мокшансько-ординського походження 1917 року”. Саме оце злоякісне “новоутворення” не хоче визнавати, що вступило у Другу світову війну не 1941 року, а 1939, коли разом з Гітлером почало перекроювати карту Європи. Згодом усі керманичі Союзної орди посягнули на лідерство у світовому пануванні, несучи свій “мир” не лише сусідам, а й в різні куточки світу танками, снарядами, ракетами.

А після розпаду Союзу Московська орда зі своїм ханом якогось монгольського походження так само несе у світ агресію, смерть та руйнацію. І далі живе у тому павутинні міфів та найновітнішої історії путінського розливу про великого архітектора України – Леніна. Жан Боден ще десь чотириста років тому дав дуже чітку характеристику главі держави, яка неймовірно характеризує сьогоднішнього московського государя: “Якщо государ слабкий і злий – він створює тиранію, якщо жорстокий – організує бійню, якщо розпущений – влаштує бордель, якщо жадібний – здере з підданих шкуру, якщо невгамовний – висмокче кров і мозок. Але найстрашніша небезпека – інтелектуальна непридатність государя”.

Вступивши у зговір після 1991 року із глибинним урядом глобалістів (Троцький був першим глобалістом у Московії), Московська орда допомагає у втіленні давніх планів по створенню нового світового порядку. В цих планах війна – одна із складових у досягненні великих цілей. ООН їх назвало Цілі стійкого розвитку… і визначило порядок денний для їхнього виконання до 2030 року (AGENDA-2030).

Тому не дивуйтеся, що Україна стала майданчиком для реалізації великих геополітичних планів. Тому закулісні режисери не дозволяють надати нам реальну допомогу – ту, яку обіцяли 1994 року! План з “бліцкригу” розвалився, тепер реалізовується інший… за однією методичкою, сповненою великого співчуття, засудження агресора і санкцій, якими найлегше досягти поставленої мети.

 

 

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *