Україна

Київський національний університет сьогодні іменинник

28 липня 1834 року в день пам’яті святого рівноапостольного князя Володимира у Києві урочисто відкрили Імператорський університет з єдиним філософським факультетом, який прийняв перших 62 студенти, що навчались на історико-філологічному та фізико-математичному відділеннях. Це був другий вищий навчальний заклад у підконтрольній Україні.

З Кременця до Києва

З архівних фото

Після польського Листопадового повстання, царський уряд прийняв рішення розформувати Кременецький ієзуїтський ліцей на Волині і на його базі відкрити в Києві університет, другий на території підконтрольної України (перший – у Харкові). 8 листопада 1833 року відповідне подання міністра народної освіти графа Сергія Уварова російський імператор Микола І підтвердив це рішення і 25 грудня своїм підписом затвердив проект Тимчасового статуту й штатний розпис університету.

З Кременця до Києва перевезли майже 35 тисяч томів бібліотеки, нумізматичний та зоологічний кабінети, колекцію мінералів, оснащення для астрономічної та фізичної лабораторій, колекцію картин, гравюр та скульптур для кабінету образотворчого мистецтва, рослини з ботанічного саду, які розмістили в декількох орендованих приміщеннях – у них університет проіснував перші вісім років. До Києва переїхала частина професорсько-викладацького складу Кременецького ліцею, а першим ректором Київського університету став 30-річний професор Михайло Максимович, який до того очолював кафедру ботаніки Московського університету.

Урочисте відкриття Імператорського університету відбулось 28 липня 1834 року в день пам’яті святого рівноапостольного князя Володимира. Перші 62 студенти 28 серпня почали навчання на філософському факультеті, що мав два відділення – історико-філологічне та фізико-математичне. Наступного року відкрили юридичний факультет, в 1842 року – медичний, створений на базі медичного факультету ліквідованого Віленського університету. У 1850 році на базі філософського окремо створили історико-філологічний та фізико-математичний факультети.

Будівництво власного приміщення розпочали 31 липня 1837 року за проектом професора архітектури Петербурзької академії мистецтв Вікентія Беретті, який фактично розпланував основні магістралі міста у мало забудованій його частині на порожньому узгір’ї. Згідно з проектом планувався майже прямокутний квартал, куди поступово увійшли основні університетські споруди: головний корпус у стилі класицизму з прилеглими по боках симетричними дворами з житловими і господарськими флігелями, ботанічний сад і службовий корпус.

Жовтий корпус

У 1843 році стало зрозуміло, що в одному комплексі розмістити всі необхідні будівлі – неможливо. Астрономічну обсерваторію, анатомічний театр та метеорологічну обсерваторію винесли за межі університетського кварталу. Подальший розвиток забудови відбувався за рахунок реконструкції прилеглих до головного корпусу дворів, де у 1869-1904 роках побудовали два хімічні, а у 1885-1900 – три медичні корпуси.

25 тисяч молодих людей – студенти Київського університету

Наукова бібліотека ім. М. Максимовича

Чотири факультети (37 кафедр і 45 навчально-допоміжних установ) університету св. Володимира працювали до кінця 1910-х років. У 1917 році тут налічували 5300 студентів. 23 квітня 1919 року університет перейменували на Київський, а у березні 1939 року йому присвоїли ім’я Тараса Шевченка. На той час на десяти факультетах навчалось майже 4 тисячі студентів.

Указом Президента України від 21 квітня 1994 року Київський університет імені Тараса Шевченка отримав статус Національного.

Студентське містечко

В університеті працює 13 факультетів (географічний, економічний, історичний, кібернетики, механіко-математичний, соціології, радіофізики, електроніки та комп`ютерної систем, психології, фізичний, філософський, хімічний, юридичний, факультет інформаційних технологій); 8 навчальних інститутів (військовий, високих технологій , геології, журналістики, міжнародних відносин, післядипломної освіти, філології, управління державної охорони); 1 навчально-науковий центр (ННЦ “Інститут біології”); 2 коледжі (геологорозвідувальних технологій і оптико-механічний); Український фізико-математичний ліцей, підготовче відділення, Центр українознавства, Геологічний та Зоологічний музеї, Музей історії університету, Міжфакультетський лінгвістичний музей, Інформаційно-обчислювальний центр, Астрономічна обсерваторія, Видавничо-поліграфічний центр “Київський університет” і Наукова бібліотека ім. М. Максимовича. Загальний фонд бібліотеки зараз становить 3 362 359 примірників документів. Тут навчається 25 тисяч студентів.

Студенти проживають у комфортному студентському містечку з комфортабельними гуртожитками, комп’ютерними клубами, спортивним комплексом, їдальнями, кафе, танцювальними залами. Для оздоровлення студентів університет має санаторійпрофілакторій, оздоровчоспортивний комплекс на березі річки Дніпро.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *