Здоров'я

Канадський вчений Байрам Брайдл зявив, що вакцини токсичні й небезпечні!

Байрам Брайдл – відомий канадський вчений, вірусний імунолог, якого знають за науковими роботами, направленими на розробку нових біотерапевтичних методів лікування раку, нещодавно заявив, що вакцини проти “модного вірусу” дуже небезпечні й токсичні. Він теж бере участь у розробці вакцин для захисту від інфекцій, зокрема тих, які викликані короновірусами. Тому не довіряти його висновкам не можна. І хоча це відео-інтерв’ю з Алекс Пірсон ведучою вечірнього ток-радіо шоу “ON Point с Алекс Пірсон” на Global News Radio 640 видаляють з Інтернету, проте головні тези, озвучені нещодавно, вдалося поширити світовою паутиною.

Спайк-білок виявився патогенним!

Байрам Брайдл

– Нове дослідження жахливе: в кровообігу несподівано виявлений піковий білок вакцини. І це пов’язано з утворенням тромбів, ушкодженням серця та головного мозку, фертильністю. Тепер зрозуміла причина тисяч зареєстрованих побічних ефектів від тромбів до пошкодження мозку та репродуктивної системи, – заявив канадський дослідник вакцини проти раку й інфекційних захворювань. – Ми зробили велику помилку, не усвідомивши цього дотепер: думали, що спайк-білок буде відмінним антигеном-мішенню, а він – токсин й патоген. Вакцинуючи людей, ми вводимо їм токсин!

І це сказав дослідник вакцин, який минулого року отримав державний грант у розмірі 230 000 доларів на дослідження й розробку вакцини проти “модного вірусу” (офіційна назва змінена задля запобігання цензури). Премьєр-міністр Онтаріо Даг Форд оголосив, що провінція виділила кошти на розробку вакцин, в якій задіяні вірусний імунолог Байрам Брайдл, вірусолог Сара Вуттон і патолог Леонардо Суста, який спеціалізується на вірусології.

Брайдл та група міжнародних вчених подали запит на інформацію в японське регулююче агентство, щоб отримати доступ до так званого “дослідження біорозподілення”.

Алекс Пірсон

– Вперше вчені змогли побачити, куди йдуть ці вакцини з матричною мРНК після їх введення, – сказав Брайдл, – дослідники вакцин припустили, що нові вакцини з мРНК вестимуть себе традиційно, а спайк-білок, відповідальний за інфекцію і її найсерйозніші симптоми, залишиться в основному на плечових м’язах. Натомість японські дані показали, що сумнозвісний спайк-білок короновіруса потрапляє в кров, де він циркулює протягом декількох днів після щеплення, а потім накопичується в органах та тканинах, включаючи селезінку, кістковий мозок, печінку, наднирники та інші. Висока концентрація і в яєчниках. Ми давно знали, що спайк-білок – патогенний й токсичний. Він може пошкодити організм, якщо потрапить у кровообіг. Білок проти “модного вірусу” – те, що дозволяє йому інфікувати клітини людини. Виробники вакцини вирішили націлитися на унікальний білок, заставляючи клітини щепленої людини виробляти свій, який теоретично мав викликати імунну відповідь на цей білок, не дозволяючи йому інфікувати клітини.

На створення вакцини треба не менше 10 років!

Стеффані Сенефф

Практично це саме підтвердила старша наукова працівниця Массачусетського технологічного інституту Стефані Сенефф, заявивши, що результати досліджень Pfizer за відслідковуванням біорозпреділення мРНК, які просочилися звідти, такі самі. Тепер, за її словами, зрозуміло, що складова вакцини доставляється в селезінку і залози, включаючи яєчники і наднирники.

За словами Брайдла, у лабораторних тварин, яким вводили очищений спайк-білок в кровообіг, розвивалися сердечно-судинні проблеми, а також ушкодження мозку. Тому серйозною помилкою було переконання, що цей білок не потрапить в кровообіг. Зараз уже є чіткі докази того, що вакцини, які змушують клітини наших дельтовидних м’язів виробляти цей білок, потрапляють в кровообіг. Він навів приклад дослідження, в якому виявили “піковий” білок у плазмі крові трьох із 13 молодих медичних працівників, котрі отримали вакцину від Moderna.

А можливо це не помилка? – запитаємо ми. Ризикувати не лише здоров’ям, а й життям, знаючи, що може бути в разі відхилень, м’яко кажучи, виглядає дивно. Зрештою, багато вчених саме й наголошували на таких загрозах.

Шаян Шарифф

Лишень розпочалася тема стосовно розробки вакцини Байрам Брайдл і його колега професор імунології й заступник декана кафедри досліджень та післядипломної освіти Шаян Шариф одразу виступили із відвертим зізнанням про те, що створення вакцини може зайняти роки. Виступаючи на потужному канадському каналі Global News, вони наголосили, що, як правило, вакцині треба не менше 10 років, щоб завершити три послідовних етапи процесу клінічних досліджень. Це пов’язано з масштабом та тривалістю експериментів, необхідністю критично оцінювати результати на кожному етапі й підготовкою величезної кількісті документів.

– Ми стверджуємо, що безпечна та ефективна вакцина проти тяжкого гострого респіраторного синдрому «модний вірус», який є збудником нинішнього захворювання, швидше всього не буде швидко представлено широкому загалу, аби зробити її доступною. Хоча ми й наполегливо працюємо над розробкою нової платформи для вакцини, ми стурбовані тим, що дехто із наукового співтовариства покладає надто великі надії на те, що зроблять вакцину швидко. Такі обіцянки використовуються політиками та урядами для створення позитивного державного іміджу. А тому цілісність наукового товариства, можливо, знаходиться під загрозою.

Вакциновані можуть стати потенційними носіями вірусу

Вакцини у сучасному світі – ефективний спосіб досягнення населенням “колективного імунітету”. Та є альтернатива: дозволити «модному вірусу» протікати природнім шляхом доти, доки не досягнемо колективного імунітету. Деякі епідеміологи вважають, що цей період може тягнутися протягом двох років. Проте вакцинація в кінці пандемії, коли захворюваність дуже низька й спадає, майже марна, тому така гонка за розробленням вакцини.

За словами цих вчених, уроки із SARS та MERS показали, що жодна вакцина проти короновіруса не пройшла через строгі клінічні випробування, не дивлячись на те, що на це було майже 17 років! Те саме стосується й інших небезпечних респіраторних патогенів. Тому невідомо, чи буде розроблена правильна вакцина і навіть тоді на її тестування потрібен певний час.

Одна із проблем та, що деякі вакцини можуть захищати від хвороби, але не від інфекції. В такому випадку вакциновані особи стануть потенційними безсимптомними носіями “модного вірусу”, тим самим розповсюджуючи його. Здається, нарешті вираз “безсимптомний хворий” стає реальним за своїм змістом. І, виходить, що ці хворі теж будуть штучним продуктом як і “модний вірус”. З цієї та інших причин, наголосили канадські вчені, треба обережно підходити до розробки вакцини проти “модного вірусу”.

За словами цих вчених, уроки із SARS та MERS показали, що жодна вакцина проти короновіруса не пройшла через строгі клінічні випробування, не дивлячись на те, що на це було майже 17 років!

– А вакцини-лідери уже проходять клінічні випробування на людях! По-перше, вони можуть бути не кращої якості. Найпростіший спосіб зробити вакцину – інактивувати патоген або використати його частини, змішавши їх з ад’ювантом, який повідомляє імунній системі, що патоген небезпечний і на нього треба реагувати. Проте інактивований вірус чи його компоненти не поводять себе як живий вірус, тому імунна система інколи реагує на ці вакцини неефективно, а інколи й небезпечно. Наприклад, жодна вакцина на основі генетичного матеріалу, відомого як рибонуклеїнова кислота (РНК) від віруса, подібного “модному”, ніколи не була схвалена. Крім того, деякі вакцини, розроблені проти оригінального SARSCoV, після того, як епідемія закінчилася, погіршили стан дослідних мишей.

Як досвідчені рецензенти, ми відчуваємо певні побоювання з приводу деяких наукових даних, що стосуються вакцин проти “модного вірусу”. Вони проходять пришвидшений контроль в регулюючій системі до завершення досліджень та публікації мінімальних подробиць експериментальних результатів

Керівники великих фармацевтичних кампаній, вакцина яких серед тих, хто найближче до фінішу, недавно вже продали свої запаси після опублікування “позитивних результатів”, які були поверховими, частковими і включали трьох із восьми здорових молодих добровольців, що перенесли важкі побічні ефекти. У багатообіцяючої вакцини повинні бути надійні дані. Тих, хто рекламує вакцини, які проходять клінічні випробування, треба попросити представити вичерпні деталі і результати своїх досліджень. Це дозволить давати обєктивні та строгі оцінки. Тривогу викликає відсутність повної прозорості у розробці вакцин! Тому, враховуючи все те, що знаємо про вакцини проти “модного віруса”, треба зайняти більш обережний підхід до їхнього впровадження.

Однак складається враження, що ті, хто пробував затіяти пандемію ще 2009 року, цього разу не збираються прислухатися до науковців – опонентів експерементальних вакцин. І їх не зупинять такі жорсткі й навіть страшні критичні оцінки стосовно масової вакцинації.

 

 

 

 

 

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *