Світ

Юрген Шмідхубер: “Люди для штучного інтелекту стануть мурахами!”

Професор Університету прикладних наук італійської Швейцарії, піонер у галузі штучного інтелекту, Юрген Шмідхубер любить розповідати про досконалі штучні нейромережі та механізми глибокого навчання, про майбутнє штучного інтелекту. Як і все у цьому світі можна використати на благо людства, а можна, аби підпорядкувати людей групі психопатів, що яскраво видно в останні два роки. Нейромережі, а отже штучний інтелект – це те, на що покладаються сильні світу цього, аби не просто контролювати кожного, а управляти кожним!

Від вивчення нейромереж до сучасних алгоритмів

Відомий математик Гаусс реалізував перший приклад розпізнавання закономірностей. Тоді астрономи спостерігали Цереру, але потім вона зникла за Сонцем, і знову виявити її – передбачити, де саме вона з’явиться, – було великою проблемою. Гаусс узагальнив дані про небесну механіку в передбачуваний апарат, в який він ввів вже відомі параметри, а потім застосував метод найменших квадратів, відкриття якого приписується і Лежандру, щоб скоригувати ці параметри (по суті, щоб навчитися їх обчислювати з минулих спостережень). Це дозволило йому передбачити, в якому місці можна буде спостерігати Цереру, що прославило його ще в дуже молодому віці.

Далі був персептрон Френка Розенблатта, запропонований у 1950-х роках, дуже подібний до моделі лінійної регресії. Та найглибше навчання почали розробляти 1965 року в Україні. Саме у нас було багато найкращих у світі математиків, двоє з яких – Івахненко та Лапа – розробили перші глибокі мережі, здатні до навчання!

У 1965 році Івахненко та Лапа опублікували перший загальний алгоритм навчання з учителем для глибоких багатошарових персептронів. Їх метод широко застосовується й досі. 1971 року Івахненко вже описав глибоку нейронну мережу з вісьмома шарами (це багато навіть за мірками нового тисячоліття) – вона використовується дотепер.

З 1980-х по 1990-і роки комп’ютери стали в 10 тисяч разів потужнішими, ніж в 1960–1970-х, коли було створено та розроблено метод зворотного поширення помилки. До 2003 року глибокі нейромережі прямого поширення, засновані на методі зворотного розповсюдження помилки, глибиною аж до семи шарів, вже успішно застосовувалися для класифікації багатовимірних даних.

У 1970-і роки в Японії також була розроблена архітектура згорткової нейронної мережі (convolutional neural network, CNN). Вона була запропонована Фукусімою у 1979 році, він назвав її неокогнітроном. На створення такої архітектури його надихнули нейрофізіологічні відкриття Х’юбела та Візеля. Сьогодні вона широко застосовується у комп’ютерному зорі.

Коротку історію вдосконалення нейромереж можна продовжувати.

Та саме команда Юргена Шмідхубера побила відомі рекорди, що трималися протягом десятиліть. У 2010 році вони стали досить потужними для навчання глибоких мереж, які раніше вважалися ненавченими.

У 2010 році ця революція у глибокому навчанні швидко охопила Європу, Північну Америку та Азію. Отриманий результат підготував ґрунт для наступного десятиліття розробок у галузі глибокого навчання. У його команді був Дан Кірешан, Улі Майєр та інші розробники, які надалі перемагали на змаганнях з комп’ютерного зору у 2012 році – у медичній візуалізації та інших областях. Згодом багато дослідників перейняли цю технологію.

До травня 2015 року вони створили першу надглибоку нейронну мережу прямого поширення, в якій було не 10, не 20, не 30, а понад 100 шарів! Сьогодні обчислення обходяться у 100 разів дешевше, ніж у 2010 році.

Та чи пощастить людству, якщо всі ці надпотужні досягнення потраплять у руки диявола, який поставив завданням створити нову біотехнологічну людину? На противагу Богу – без душі.

Hon Hai Precision замінила 60 000 співробітників роботами!

Компанія Hon Hai Precision

Юрген Шмідхубер – професор штучного інтелекту Університету Лугано, науковий директор Лабораторії штучного інтелекту (AI Lab IDSIA) Університету прикладних наук італійської Швейцарії, співзасновник та науковий керівник компанії NNAISENSE. Варто зазначити, що він є першопрохідником у галузі машинного навчання, автором понад 300 наукових публікацій та десятків проектів у сфері розвитку штучного інтелекту (розпізнання мови Google, Google перекладач). В 2014 році він заснував компанію Nnaisense для раоботи у сфері комерційного застосування технологій штучного інтелекту в таких областях як фінанси, важка промисловість і самокерований транспорт.

Виступаючи на різних збіговиськах “грошових мішків” та й перед студентами і науковцями, Шмідхубер висловлюється досить сміливо про перспективи людства. Так саме він заявив, що протягом століття у головному поясі астероїдів з’являться мільйони роботизованих фабрик, здатних безперебійно виробляти нових роботів. Шмідхубер упевнений, що існує реальна перспектива колонізації Чумацького Шляху штучним інтелектом (ШІ). Вчений вважає, що якщо ШІ дати повну свободу, то за кілька мільйонів років машини колонізують всю Галактику і, ймовірно, навіть виберуться за її межі. Доки ШІ перебуває під тотальним контролем людини, приводів для занепокоєння немає.

“Ми повинні захоплюватися, що нарешті вийшли за межі промислової революції. Сьогодні ми ніби створюємо нове життя, допомагаємо ШІ робити перші кроки і вживатись у такому мінливому світі. Я щасливий жити у цей дивовижний час”, – сказав в одному із виступів Шмідхубер.

Саме “четверту промислову революцію” (4IR – революція над тілом та свідомістю людини) і проголосив Клаус Шваб.

На думку вченого, вже в найближчому майбутньому рівень розвитку ШІ перевершуватиме рівень інтелектуального розвитку людини, а до 2050 року машини будуть здатні підкорювати Сонячну систему без її участі. Звучить фантастично? Але, як відомо, потужна тайванська компанія з виробництва електроніки Hon Hai Precision (торгова назва Foxconn, партнер Apple) замінила 60 000 співробітників роботами. Чи тішить така перспектива когось із вас?

“Потрібні були мільйони років еволюції, щоб з’явилося таке диво, як людський інтелект. Комп’ютери прогресують у тисячі разів швидше та впевненіше”, – вважає Шмідхубер. Чи стане ШІ надійним союзником людства чи побачить у нас гнобителів, яких варто знищити? Час покаже.

Люди, по-справжньому віруючі, побачать в ШІ справи антихриста, люди, просто думаючі, зрозуміють, що ШІ розвивається у напрямі, заданому ними. Так вважає вчений. І реально усі ті перспективи, які вимальовують нам глобалісти з приходом четвертої промислової революції, однозначно – диявольські плани.

Ще у 2017 році Шмідхубер зробив цікавий прогноз для англійської газети The Guardian і для всього людства, порівнявши нас із мурахами: мовляв, ШІ цікавитиметься людьми настільки, наскільки ми цікавимося ними. На зауваження журналіста, що ми іноді наступаємо на мурах, тиснемо і навіть спеціально їх труїмо, Шмідхубер відповів, що нікому на думку не спадає знищити всіх мурах на землі. Штучний інтелект втратить і до нас будь-який інтерес. Цікаве бачення майбутнього людиною, від якої це майбутнє залежить і яка нам його готує.

Проводячи аналогію з мурахами, людям треба буде пристосовуватися до умов співіснування з ШІ, харчуватися підніжним кормом і дивитися в обидва, щоб розвиненіші істоти не розчавили нас з вами ненароком.

Якщо ШІ буде розвиватися і вдосконалюватися по траєкторії людського розвитку, то неважко уявити його з інстинктом самозбереження, коли загроза виходитиме від самого творця – людини. Почнеться щось на кшталт чергового богоборства. Навіть Путін сказав, що ШІ має виступати помічником людині та висловив надію на те, що ШІ президентом не стане. Поки що не стане.

Чи не захоче ШІ убезпечити себе від шкідників приблизно так само, як ми це робимо з вірусами, особливо оці два роки? А те, що для господарів світу головною зброєю проти людства будуть не армії, а алгоритми – однозначно. Тут уже і не варто вести дискусії. Досить лише проаналізувати, кому саме вони служать вже зараз.

Але… Усі основоположники та прихильники штучного інтелекту геть не беруть до уваги Творця…

 

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *