Духовність

Якщо ми не чуємо, що Бог хоче від нас, Він не почує, що ми хочемо від нього

Коли у Києві гостював ієромонах Гавриїл, який приїхав в Україну із Молдови, аби побачити Київську та Почаївську лавру і своїх друзів, мала нагоду поспілкуватися з ним на духовні теми. Життя отця Гавриїла пов’язане з відомим у Молдові Ципівським монастирем. До нього їдуть не лише молдовани, а й українці, які мають проблеми зі здоров’ям чи інші. Чимало людей завдячують йому своїм оздоровленням та змінами у житті на краще.

Монастир в Ципово

– Ципово дуже сильне місце, – отець Гавриїл починає розповідати про свої рідні місця. – Щоб відчути силу цього монастиря, треба туди потрапити. Особливо це помітно у церкві під куполом, де віками лікувалися люди. Монастир у печерах заснований ще у IX столітті (відновили його за допомогою українських паломників у 90-х роках – авт.). До нас приходять люди з різних країн. Це місце називають другим Єрусалимом. У Ципово жило небагато монахів, але вони дуже молилися і мали надзвичайну силу. Стіни монастиря настільки намолені, що коли люди стали приходити, він «прокинувся» – і тут знову відбуваються зцілення. При мені у Ципово сталося чимало чудес. Багато тут теж людей з України , особливо бездітних. Немало жінок після його відвідин завагітніли. Переконаний, що допомагає не лише молитва священика, а й намолена віками церква. Деякі люди навіть бачили вночі монахів, чули спів, запах ладану – їхні душі і досі там моляться.

Усі ми грішники, але Бог чує нас і допомагає. Треба молитися. Душа людини, як одяг – щоб була чистою, її потрібно «прати». Для цього є молитва, сповідь, причастя.

– Часто люди звертаються до Бога в біді, а потім кажуть, що Він їм не допоміг.

– Бог знає, що треба людині для спасіння душі. Якщо вона грішить, і Господь кличе її до себе, думаємо, що це погано. А він хоче наших молитов, навіть від тих, хто не ходить до церкви, і щирого покаяння хоча б перед смертю. Якщо людина хороша – може її залишити, якщо погана – забирає, щоб ще більше не нагрішила.

– Зараз помирає дуже багато молоді.

– Настали ті часи, про які пишуть святі отці, коли в кінці віку люди будуть дуже помирати. Хто з Богом і молиться, той матиме життя довше, хто без Бога – піде раніше. Святі отці і Святе Письмо говорять: люди помиратимуть раніше ще й тому, що не зможуть витримати останніх днів і тих великих страждань, які нас чекають. Бог їх забиратиме. Багато людей зараз мають порчі, а тому у них проблеми зі здоров’ям, що вкорочує вік, не все ладиться в сім’ї, на роботі. Їм потрібна молитва, бо з темними силами треба боротися. З відкритою душею перед Богом зло можна перемогти.

– У Бога люди ще вірують, а бісів сприймають як міф. Як зрозуміти, що, окрім своїх гріхів, можуть бути проблеми «підіслані»?

– Як правило, нині люди вважають, якщо є гроші, то й проблем нема. А для чого Спаситель прийшов у світ? Щоб побороти зло, тобто злих духів. Люди з порчею чи далекі від Бога, заходячи до церкви, не витримують запаху ладану, не можуть приймати свячену воду. Правда, настали часи слабкої віри, що й відьми причащаються. Але з такими насланими проблемами не можна жартувати, а шукати людей, які справді можуть допомогти.

– Знаю, що Ви практикуєте молитву Василя Великого. Як вона допомагає?

– Ця молитва призначена саме для вигнання бісів, лікує тих, у кого є порча, над ким проведені цілі обряди і багато іншого. Василь Великий залишив нам її, щоб боротися з дияволом. Це непроста молитва, не кожен священик може її читати. Для цього треба отримати благословення не менше п’яти старців, які мали посилену молитву. Мене такі благословили. На жаль, вони уже померли. Вдячний їм, бо ця молитва дуже допомагає людям у наш непростий час. Молдовани навіть просять, щоб її прочитали у їхніх будинках. І не має значення, що читаю молитву для українців на молдовській. Є такі, хто не витримує і втікає під час читання. Порчі є різні: на будинок, “зглаз”, коли нічого не виходить, про таких кажуть – “невезучий”. Найгірше, коли “нагодують” – така порча всередині. Треба молитися, сповідатися, причащатися і обов’язково потрібна молитва священика, соборування. Про духів пітьми можна багато говорити, але людям це важко зрозуміти. Про них багато писали й святі отці. Читайте – і будете обізнані.

– Отче Гавриїле, як наблизитися грішній людині до Бога?

– Якщо ми не чуємо, що Бог хоче від нас, він не почує, що ми хочемо від нього. Коли діти неслухняні, батьки з ними теж суворі. Поверніться до Бога, і він вас почує. Потрібна молитва. Треба поститися, добре, якщо ми це робимо в понеділок, середу та п’ятницю. Особливо такий піст матері цінний для дітей. Причастя – це об’єднання з Богом, це наш щит і захист. Радість, коли Господь всередині нас, не передати словами. Коли відкриється Книга Життя, благословенна та душа, яка там буде. Моліться, прощайте усіх, любіть Господа і людей. І ворогів теж. Це важко, але треба вчитися. Потрібно жити за правилами Бога і вчити цьому дітей. Буває, коли душа болить – це просить молитви. Дуже добре, якщо ви молитесь і плачете. Так ви очищаєтеся. Треба мати духовного отця, щоб не ходити до психолога. Людина без Бога – не людина. І найстрашніше, якщо Він повернеться до нас спиною. Ми уже спостерігаємо катаклізми. Це все не просто так. Часів Ноя не буде, але багато країн підуть під воду. Нас уже змушують робити паспорти з чіпом. Це погано, та найстрашніше, коли почнуть вставляти самі чіпи. З Ноя сміялися, коли він робив ковчег (100 років – авт.). Чим закінчили ті, хто сміявся? Я молюся Богу і прошу, щоб вмерти раніше, бо настануть дуже важкі часи. Бог залишить сильних, хто не прийме чіп. Це будуть ще більші мученики, ніж перші християни.

Ольга ЖАРЧИНСЬКА

 

 

 

 

 

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *