Цікаво знати

І через сотню літ аспірин не втратив свою ефективність

У серпні 1897 року співробіник дослідницької лабораторії фірми “Bayer AG” Фелікс Гоффманн вперше отримав ацетилсаліцилову кислоту у формі, придатній для медичного застосування. Через два роки на її основі компанія зареєструвала ліки під торговою маркою “Аспірин”. І сьогодні ці найпростіші ліки є в кожній домашній аптечці.

Знеболюючі, жаропонижаючі і протизапальні властивості екстракту кори та листя верби були відомі в стародавній Шумерії, Єгипті, Греції, Римі та арабських країнах, а тому згадуються у працях відомих лікарів тих часів. У Середньовіччі лікувальні властивості верби були забуті, але використовувались у народній медицині.

У 1763 році капелан англіканської церкви Едвард Стоун на засіданні Королівського наукового товариства в Лондоні виступив з доповіддю про своє п’ятилітнє дослідження використання екстракту кори верби при лікуванні маляріїї, вважаючи його не менш ефективним, ніж традиційне лікування корою хінного дерева. Завдяки Стоуну в кінці XVIII століття екстракт верби набув популярносності як недорога заміна хінного дерева, хоча насправді хінін знешкоджував інфекційну причину малярії, у той час як активний інгредієнт екстракту верби, саліцин, лише полегшував її симптоми.

З активним розвитком органічної хімії у XIX столітті багато вчених зайнялось виділенням активних компонентів багатьох рослинних ліків. Так, у 1826 році італійці Бруньятеллі та Фонтану і в 1828 британець Джозеф Брюхнер отримали відносно чисті кристали саліцину, в 1828 році італійський хімік Рафаель Пірія розробив метод виділення кислоти з екстракту кори верби, яку він назвав саліциловою кислотою, а в 1853 році француз Карл Герхардт вперше розробив метод її синтезування.

Фелікс Гоффманн

Успіхи хіміків сприяли створенню ліків на основі саліцину, саліцилової кислоти та саліцилату натрію для обезболення, протидії запаленням та лікування лихоманки, проте вони мали обмежене поширення через побічні ефекти, зокрема подразнення шлунка. Цю проблему подолала німецька компанія “Bayer AG”, яка займалась розробкою рослинних барвників. 10 серпня 1897 року 29-літній хімік Фелікс Гоффманн розробив метод отримання саліцилової кислоти у хімічно чистій і стабільній формі. Легенда стверджує, що він шукав ліки, які б допомогли його батькові, що страждав від ревматизму.

Через два роки Гоффманн отримав патент на свій метод синтезування саліцилової кислоти, а компанія “Bayer AG” провела клінічні дослідження її застосування, які показали відмінні результати, і з 1899 року почала продавати ліки на її основі під торговою маркою “Аспірин” спочатку як порошок, а з 1904 року – у формі таблеток. Практично зразу “Bayer AG” зіткнулась із конкуренцією з боку інших виробників ліків на основі саліцилової кислоти, а з початком Першої світової війни патент на торгову марку “Аспірин” був анульований у Великобританії, а згодом у США та в усіх союзних їм державах.

Аспірин 1897 рік

Однак аспірин набув великого поширення, особливо при епідемії грипу у 1918 році, завдяки його жарознижуючим якостям, допомагаючи хворому боротися з інфекцією. Ефективність аспірину виявилась настільки високою, що навіть з’явились конспірологічні теорії, в яких німці звинувачувались у навмисному поширенні грипу.

З 1950-х років популярність аспірину в світі дещо знизилась через конкуренцію з боку інших фармакологічних компаній, які виробляли аналогічні ліки під іншими торговими марками, а також компаній, які користувались торговою маркою “Аспірин”, нехтуючи патентними правами компанії “Bayer AG”.

Доктор Артур Айхенгрюн, потрапивши в 1944 році в концтабір, перед смертю опублікував статтю, присвячену 50річчю аспірину, в якій приписав винахід собі. Суперечки про те, хто ж саме був справжнім винахідником аспірину, не вщухали після публікації цієї статті ще довго. Після Другої світової війни каліфорнійський лікар Лоуренс Крейвен виявив, що аспірин серйозно знижує ризик кардіологічних захворювань. Сьогодні велика частина аспірину використовується саме з цією метою – для профілактики серцевосудинних захворювань.

У 1970-х роках аспірин знову став популярним завдяки дослідженням, які показали, що він ефективно запобігає тромбозу і стенокардії. Сьогодні він один із найпоширеніших знеболюючих і профілактичних засобів при серцевих нападах у світі.

І так само дієвий при вірусних захворюваннях. Результати масштабного аналізу вразили навіть ізраїльських вчених: застосування аспірину знижувало ймовірність зараження “модним вірусом” на 29 відсотків, а ті, хто приймав аспірин і всетаки захворів ним, швидше видужували. І рівень смертності у них був нижчим.

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *