Україна

Долина нарцисів у Закарпатті – єдина в Європі

Найперше, чим вражає Долина нарцисів – це запахом. Лише виходиш з автомобіля, ще не видно самого поля, а уже вдихаєш п’янкі аромати. Багато хто розчаровується, побачивши цю унікальну Долину, що у Закарпатській області неподалік Хуста – чомусь майже усі уявляють її безмежно-безкінечною. Насправді вона не є такою, проте не залишить байдужим жодного туриста. Однак це диво можна побачити лише навесні, тому ловіть момент.

При совєтах частину долини переорали під посіви

На жаль, на ній, крім цих ніжних квіток, росте чимало верболозу, який приховує самі квіти, що простяглися на десятки кілометрів. За даними науковців, білосніжний нарцис вузьколистий є лише на Балканах та в Альпах, але там вони ростуть на висоті дві тисячі метрів над рівнем моря. А в Україні унікальність цієї квітки в тому, що вона цвіте на висоті всього 200 метрів над рівнем моря – такого немає ніде в світі. Хоча нарцис вузьколистий і подібний до садового, проте відрізняється від нього насамперед розмірами – його суцвіття може сягти 10 сантиметрів у діаметрі.

Ці ніжні квіти люблять гори, тому спеціалісти прийшли до висновку: у цю долину вони потрапили найвірогідніше під час льодовикового періоду. Вони тут прижилися й “заселилися” надовго. Територію площею 256 гектарів, де росте ця високогірна рослина, передано Карпатському біосферному заповіднику. А з 1990 року єдина в Європі Долина нарцисів, перебуває під охороною ЮНЕСКО. Однак зараз вона потерпає від природних процесів та зухвалості людей.

Як розповіли працівники заповідника, колись це поле із нарцисами простягалося від Буштина Тячівського району аж до Мукачева (хто знає трохи Закарпаття, той розуміє яка це величезна площа). Коли люди втрутилися в його життя, 16-сантиметрова цибулинка почала зникати. Зараз на площі Дубрава, яка має 200 га, зустрічаються лише поодинокі острівці з квітами. У 1980-х роках для Долини виникла реальна загроза. Місцевому колгоспу збільшили план по здачі пшениці. Де її висівати? Прийшли до висновку, що треба переорати це квітуче поле й засіяти його хлібом. На щастя, встигли переорати лише три площі, а це 30 га, які засадили полуницею.

Тоді завідуючий кафедрою Ужгородського університету, професор Комендар звернувся в Кабмін ще при СРСР із листом про унікальність долини. Не менше року тривала тяганина з паперами, поки ці землі не вивели із колгоспних угідь. Нарешті у 1989 році 256,5 га виділили для заповідної території. Суцільно у вигляді островів нарциси ростуть на площі 70 гектарів.

Але наслідки тієї колгоспної діяльності створили чимало проблем. Одна з них – недостатня вологість. Свого часу, щоб підвищити родючість полів, тут рили рівчаки, які суттєво знизили рівень води. У долині нарцисів теж прокопали меліораційні канали, вода до них стекла і квіти почали пропадати. Тепер тут роблять шлюзи, щоб краще підтримувати водний режим. Інша проблема – це нищення квітів верболозом. Верба своїм триметровим корінням найбільше нищить цибулину. Найкраще її викорчовувати і рубати в землі, але не вистачає людей і тому рубають поверхнево, а це призводить до того, що вона ще більше кущиться. До 25 червня, поки нарцис не викине насіння, вирубувати її взагалі не можна, найкраще у серпні – тоді верба не росте. Для підтримки цієї Долини необхідні гроші й люди.

Тепер для нарцисів біда – туристи

Зараз чи не найбільша проблема для Долини нарцисів – туристи. Місцеві охоронці скаржилися, що вони часто безжально топчуть і зривають квіти. І це попри те, що на полі є спеціальні містки та прокладені доріжки. На час цвітіння нарцисів до долини навіть з’їжджаються лісники з усієї області, щоб охороняти унікальний заповідник. Проте й цього мало. Довелося бути очевидцем, як охоронці сварили байдужих туристів, котрим конче хотілося сфотографуватися посеред поля.

Хоча очевидно, що тут чимало зроблено для збереження унікальної нарцисової долини. Поруч з нею навіть є музей нарцисів. Долину відвідує понад 40 тисяч туристів. Щодень сюди приїжджає 2-3 тисячі людей, а у святкові дні більше. На травневі вихідні буває і 9 тисяч подорожуючих. Уже з кінця квітня можна любуватися цим закарпатським квітковим дивом. А от середина травня – пік цвітіння, коли нарциси білим килимом встеляють Долину. Отже травневі свята можна чудово провести у Закарпатті.

Тим більше, що поблизу цього чуда природи є й інші цікаві туристичні  місця. Поруч село Іза, відоме своїми унікальними виробами з вербової лози. Тут також можна побачити і погодувати на місцевій фермі карпатських благородних оленів. А на сироварні в селі Нижнє Селище продегустувати і купити карпатські еко-сири, які виготовляють за сучасними швейцарськими технологіями. Ну, а любителів релаксу чекають термальні води в селі Велятино.

Ольга ЖАРЧИНСЬКА

 

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *