Україна

Доля Путіна в руках захисників Києва!

І це набагато вища ціна, ніж та, яку оголосив російський бізнесмен за голову кривавого диктатора, мешканець США, Олександр Конанихін – один мільйон доларів. Це ціна життя тисяч українців!

2014 року Захід дав Путіну старт до сьогоднішньої війни!

І це не перебільшення. Адже усі ми свідки того, як реагують західні політики на агресію Путіна. Допоки що усі ці “стримуючі” санкційні кроки аж ніяк не вплинуть на подальшу агресивну поведінку параноїка, що засів у бункері.

Ця кривава війна в Україні – не що інше як наслідок реакції Заходу на події 2014 року! Адже ті сміхотворні санкції та стурбованість геть не вплинули на ситуацію в Росії. Захід відправив в одне місце Будапештський меморандум, підтвердивши, що підписані ним “папери про зобов’язання” хіба можна взяти в рамочку і повісити в нужнику. А загравання з Путіним, особливо фрау Меркель, не лише були стимулом відтяпати Крим, а й зайти на споконвічну українську територію – Донбас, аби створити там тліюче середовище. Достатньо було одної іскри, аби запалити там вогнище.

До решти у пастку зубатого ворога нас загнав ще й «великий гетьман» Петро Порошенко, уклавши Мінський протокол. Переконана: раніше чи пізніше таки почуємо, що Порошенко – зрадник України, як і багато інших прокремлівських політиків. Насамперед, він отримав добро від Путіна на перемогу у президентських перегонах. Для того, як пам’ятаємо, попер у Крим, аби отримати преференції у російської влади і засвітитися “миротворцем” перед українцями. І коли стояло питання, чи не зірве Путін вибори президента, як не дивно, вони пройшли спокійно. Що Петро пообіцяв взамін, абсолютно неважко здогадатися. Саме за його сприяння був взятий Донецьк і створений Іловайський котел. Чимало учасників АТО стверджують, що у 2015 році ще були можливості відстояти свою територію на Донбасі. А підірвані склади зі зброєю? Тому зараз, в цей кровопролитний час, його треба гнати сраною мітлою, де лише з’явиться. Особливо, коли піариться роздаванням зброї чи якогось бронетранспортера. А вже після війни можна і пальці між двері…

Однозначно, далекоглядні аналітики не могли не розуміти, що Путін, побачивши реакцію Заходу, не піде на Киів – це було лише питання часу. Проте наші політичні “перці” у владі не спромоглися за вісім років навіть збудувати патронний завод! Усі ці роки вони і далі виводили кошти у західні банки! І тепер ми мусимо мало не слізно клянчити там зброю. Хоча наші потенційні можливості дозволяли мати надпотужне сучасне озброєння. Гірше: “українська” влада знищила навіть те, що залишилося від Союзу. І тепер саме з їхньої вини проливається безневинна українська кров!

І коли Володимир Василенко, правник-міжнародник, намагається вигородити владу (так само він в розмові раніше намагався вигородити і здачу ядерної зброї), мовляв, мінські угоди були укладені на тлі воєнної переваги Росії, і це не міжнародний договір, а політичні домовленості, то виглядає геть непереконливо. Якщо політики та професійні міжнародники не розуміють, що такі домовленості – це завжди старт для подальших агресивних дій противника, то недивно, що нас завжди “мають”. Це довела вже історія.

Профіцит від експорту нафти і газу у січні 2022 року становив в Росії 19 млрд доларів

Захід, а особливо Європа бояться Росію. І водночас вони, зокрема Німеччина, й виростили кремлівського монстра. Адже упродовж 50 років енергетичні відносини Німеччини з Росією визначали основу німецької зовнішньої політики у Європі. Німеччина, як і раніше, імпортує з Росії стільки газу, скільки й раніше. Лише нещодавно, пообіцявши побудувати два порти зрідженого природного газу (ЗПГ) та відкрити Німеччину для морського імпорту, канцлер Німеччини Олаф Шольц нарешті створив суперництво за німецький газовий ринок.

І допоки Європа енергетично залежна від Путіна, вона й далі перелякано заглядатиме йому в очі. А тим більше тепер, коли він пригрозив ще й ядерною зброєю. Не варто забувати і про хімічну та біологічну зброю, яку Росія теж має. А ще є аміачний трубопровід Тольятті – Одеса…

Тепер трохи цифр, аби зрозуміти реальну дію первинних санкцій. У січні 2022 року доходи від нафтогазових податків та експортних тарифів склали 45 відсотків федерального бюджету Росії. З урахуванням поточних ринкових цін вартість експорту лише російського трубопровідного газу до ЄС становить 400 мільйонів доларів на добу!  Загальна експортна виручка від продажу сирої нафти та продуктів її переробки нині становить близько 700 мільйонів доларів на день! А отже профіцит рахунку поточних операцій Росії у січні 2022 року становив майже 19 млрд доларів, що приблизно на 50 відсотків більше, ніж характерно для січня (у минулі роки щомісячний профіцит становив 9-12 млрд доларів). Тепер ви розумієте кому допомагає Захід і кого реально спонсорує?

Дехто тішиться, що Тайвань зупинив поставки мікросхем, без яких неможливе навіть виробництво військової техніки. А хтось впевнений, що Путін не домовиться про “перевалочну базу” так би мовити клірингові взаєморозрахунки, де зможе отримувати ці мікросхеми? Хтось радіє тому, що московити не зможуть літати за кордон. Багато з них літало? 80 відсотків не мають закордонного паспорта. Подорожчає чи зникне багато продуктів? Їстимуть баланду і славитимуть вождя та свою “нєпрєвзойдьонность”.

Бо саме потужний бойкот російської енергетики – це ті вторинні санкції на весь російський експорт нафти та газу – міг би зупинити Путіна. Світові ціни на нафту зростали б, проте прибутки не дісталися б російським виробникам. За такого сценарію видобуток нафти у всьому світі збільшився б однозначно швидко. Росія експортує п’ять мільйонів барелів на добу, а додаткові світові поставки, на думку експертів, можуть збільшитися щонайменше на три мільйони барелів на добу.

Чи піде на це Захід? Сумнівно. І так само бачимо, що Захід, США та НАТО не наважуються ні закрити небо над Україною, ні надати нам справді сучасну військову техніку, боячись  агресії Москви. Тобто там вибрали гуманний варіант допомоги, переклавши усю чорнову роботу на українців. Їхня економіка вартніша життя українців. Хоча “умиротворення” аж ніяк його не зупинить.

Дорогі українці, куди ви так прагнете потрапити? У цю гнилу компанію, яка не здатна на рішучий крок, коли ворог фактично стоїть у неї на порозі та чиї зобов’язання про гарантії безпеки – мильна бульбашка. Жити у мирі та співпрацювати потрібно зі всіма, а от створювати союз варто добре знати з ким, це майже як одружуватися.

Тому наше майбутнє залежить від нашої сили духу і молитви до Бога! Лише тоді, коли оточення Путіна зрозуміє, чим може закінчитися їхнє комфортне життя, може полетіти голова Путіна. Думаю, саме цього чекає і “стурбований” Захід, а особливо налякана Європа, яка фактично під німецьким енергетичним ковпаком.

При будь-яких розкладах Путін не отримає перемогу. Він зможе зайти в Україну танками та “градами”, але він не зможе з неї вийти – тут закопають усіх “денацифікаторів”! Тому що вже вся Україна перетвориться в УКРАЇНСЬКУ ПОВСТАНСЬКУ АРМІЮ!

 

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *