Україна

Червоногородський замок та Джуринський водоспад – місце, яке за Польщі вважали найгарнішим

Подорожуючи Україною, можна натрапити на такі колишні поселення, яких на наших картах уже й немає. Лише руїни нагадують про давнє тамтешнє життя й підказують, що воно було насиченим і, мабуть, цікавим. Червоногородський замок і поряд Джуринський водоспад на Тернопільщині – уже не відкриття. Сюди їде безліч туристів, яких притягує краса нашої землі. Побувавши тут раз, неодмінно захочете повернутися знову…

Щоб дістатися сюди, треба їхати у Заліщицький район і шукати села Нагіряни та Нирків. Саме між ними й знаходиться великий лісистий каньйон, посеред якого на великому пагорбі височіють рештки башти колишнього Червоногородського замку. Зрештою, щодо назви, то за Польщі це містечко називали Червоногруд, а ще раніше нібито Червонигрод. Тамтешні жителі звуть його Червоне. Мо’ тому, що земля у каньйоні має червонясте забарвлення.

Про Червоногородський замок, за який воювали князі й королі, згадується у багатьох історичних пам’ятках і у роботах відомих істориків. Коли ці землі потрапили до Литовських князів, то Червоногород перепав Корятовичам, а згодом його власниками стала польська шляхта. Деякий час він навіть належав відомому князю Свидригайлу.

А коли на початку XVII століття магнати-русини Даниловичі стали власниками цих земель, то звели тут мурований замок, а ченці домінікани поруч з ним – костел. У містечку розвивалися різні ремесла й життя вирувало. Під час турецької окупації (1621-1672 роках) місто Червоногород майже спорожніло, і жителі не поспішали сюди повертатися. І лише коли у 1778 році перейшло до князя Понінського, напівзруйновані мури почали відроджуватися. У 1820 році він збудував тут розкішний палац. А Гелена Понінська на свої кошти відкрила монастир Сестер милосердя, які опікувалися хворими і сиротами.

Остання власниця цієї резиденції княгиня Марія Любомирська ще деякий час підтримувала замок. Але Перша світова війна позначилася як на подальших державних подіях, так і на долі самого міста та замку. Його зникнення як тутешнього поселення – це все-таки наслідок тих сумнозвісних історичних подій часів Другої світової війни, які відомі як протистояння українсько-польського населення. Саме в лютому 1945 року польське село Червоногород було знищено, а згодом воно зникло й з географічних карт. Хоча століттями за ці надзвичайної краси місця точилися битви, тут намагалися поселитися найбагатші магнати Речі Посполитої.

Самі чорвоногородські краєвиди – райські, а невеличка річечка Джурин зі своїм відомим водоспадом, які майже поруч, лише додають місцевості колориту. Адже тут вона утворює найвищий водоспад на рівнинній Україні, висота каскадів якого становить 16 метрів. Можливо, водоспад з‘явився сам по собі, а може Понінські, коли стали власниками цих земель і збудували палац як своє родове гніздо, вирішили прикрасити його парком і водоспадом. Невиключно, що їм була потрібна швидка вода для млина. Такі припущення місцевих істориків

До речі, біля водоспаду є джерело і, як кажуть тутешні жителі, його вода дуже корисна для нирок (недарма село поряд називають Нирків), а ще знімає швидко похмілля.

Не дивно, що це місце вважалося найкращим у польській державі.

Люди згадують, що один з голів колгоспу камінь з мурів замку використовував на будівлю свинарників. Рештки Червогородського замку лише свідчать, що він був надзвичайної краси.

На початку 2000-х років тут поселилися ченці Української автокефальної церкви, які будують монастир, не надто приязно ставлячись до відвідувачів, що їдуть сюди звідусіль. Проте ця земля нібито рейдерськи передена іншим власникам, хоча й належить до заповідних і справа передана до правоохоронців. Та, як знаємо, добитися правди у нас практично нереально.

Ольга ЖАРЧИНСЬКА,

 

 

 

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *